Диктант національної єдності в Коломийському навчально-науковому інституті

Студенти та викладачі Коломийського навчально-наукового інституту Карпатського національного університету імені Василя Стефаника щороку долучаються до написання Радіодиктанту національної єдності, підтримуючи важливу загальноукраїнську традицію, яка об’єднує українців навколо рідної мови.

Цьогоріч академічна спільнота інституту знову зібралася разом, щоб написати диктант, відчути силу українського слова та ще раз засвідчити свою єдність і приналежність до українського культурного простору.

Для академічної спільноти інституту участь у радіодиктанті – це не лише можливість перевірити грамотність і знання української мови, а й нагода відчути єдність, приналежність до нації, усвідомити силу рідного слова та його значення в житті кожного українця.

Особливого змісту зустрічі додало обговорення вражень від почутого тексту. Доцентка кафедри філології Галина Волощук запропонувала учасникам поділитися однією фразою, яка б відображала, про що цьогорічний диктант особисто для кожного і кожної з них.

Ця своєрідна евристична бесіда перетворилася на цікаву й невимушену комунікацію. Майбутні педагоги охоче долучалися до розмови, а звичайний олівець став імпровізованим мікрофоном, надаючи кожному можливість висловитися. Такий формат не лише додав зустрічі оригінальності, а й продемонстрував, як творчо можна використовувати методичні прийоми в освітньому процесі.

У студентських відповідях диктант постав у різних вимірах: як текст про любов і почуття, милозвучність української мови, спогади та листи, які ми писали востаннє; про життя, Україну, національну єдність і незламність. Для когось він став нагадуванням про важливість простих людських слів, для когось – символом зв’язку з рідною землею та людьми, які поділяють спільні цінності.

Усі ці думки об’єднала одна важлива ідея: диктант – про нас, українців, про нашу здатність відчувати, пам’ятати, любити й залишатися єдиними попри обставини та жахіття війни. Про любов до України, яка не втрачає сили навіть у найскладніші часи.

На завершення заходу директорка інституту подякувала всім учасникам за активність, небайдужість і збереження доброї традиції, наголосивши на особливій важливості таких ініціатив для зміцнення національної єдності, утвердження української мови та формування спільної громадянської ідентичності.

Радіодиктант національної єдності вкотре нагадав: нас об’єднує не лише спільна мова, а й пам’ять, культура, цінності та незламна віра в Україну. І поки звучить українське слово – живе наша єдність.